Ми українці, ми нація, рід наш міцний, і нас не подолати – Наталія МорозИсточник фото: kharkivoda.gov.ua
З перших днів повномасштабної війни село Гаврилівка на Київщині було під окупацією військ рф.
Головним укриттям для мешканців стало підвальне приміщення дитячого садка «Веселка». У ньому постійно перебувало близько 250 осіб, зокрема двомісячні діти.
«Перший день війни зустріли на роботі. Паніки не було. Зібрали всіх дітей, почали облаштовувати підвал під укриття. Спочатку мали надію, що це на декілька днів. Але потім побачили 25-26 лютого велику колону руських. Після 400 одиниць техніки просто закінчили рахувати. Усе, що бачили, передавали поліції. Робили, що могли, аби допомогти нашим, – розповіла заступниця директора по господарству КЗГ ЗДО №10 «Веселка» Наталія Мороз. – Вже з вечора до садочку почали приходити люди. Спочатку їх було 70, потім 100, 150... Усі йдуть із дітьми. Почали зносити ліжка з поверхів, бо людям треба десь спати».
Як зазначила Наталія Мороз, 26 лютого відбувся перший приліт у садочок. Тоді повністю знищили приміщення групи та гаражі.
«Там були люди. Хлопчика п’яти років поранили, мій батько віз його в тачці і також отримав поранення. Так у нас з’явилися перші поранені. На жаль, врятувати не змогли хлопчика. Він помер. На кладовищі поховати не змогли, там вже кадирівці стояли. У проміжку між обстрілами заховали через дорогу біля садочка», – сказала заступниця директора.
Вночі 27 лютого 2022 року працівниці допомогли з’явитися на світ прекрасному хлопчику.
«Уже 27-ого нам постукали в двері – шукали медсестер прийняти пологи. Так у нас майже одночасно одна дитинка померла, а друга народилася. Ніхто не хотів йти додому. Усі жили тут. Варили їжу. А от коли відключили світ у садочку – варили в квартирі на газу та приносили дітям у садок. З пів шостого вже всі кожного дня були на ногах. У людей була паніка, бо це страх. Але ми справилися. Зробили запас продуктів, розподілили ліжка, зробили графік чергувань. А люди до нас йшли і йшли», – пригадала Наталія Мороз.
Жінка вела чіткий розподіл продуктів. Готувала їжу на всіх людей, які того потребували. Також вона допомогла облаштувати медичний пункт у підвалі, в якому надавали необхідну допомогу після поранення людей, медсестри ставили крапельниці та робили перев’язки.
«Зробили медпункт, зробили місце для дітей. Я в садочку снігуркою була, та і прізвище в мене відповідне – Мороз – діти бігають, питають: «А у нас будуть подарунки?» Так я то кожній дитинці по 4 цукерки видам, ще щось. Щоб не все відразу розподіляти. Генератори ховали, закопували в землю, бо руські їздили шукали цигарки, горілку, а забирали все, що знаходили. А люди зносили все. У садку був як пункт видачі продуктів», – говорить заступниця директора.
Окрім цього, завдяки Наталії Мороз вдалося організувати встановлення буржуйки для приготування їжі, тепла та підігріву води для потреб малечі, заготівлі дров.
«Було дуже холодно – до п’яти градусів. Зробили буржуйку. Обхідними шляхами заносили все. Зробили ванну кімнату, бо такі брудні були, що просто жах. Ми були щасливі, коли став танути сніг – з’явилася вода. А 8 березня – пропав газ. Стали рубати дрова. Це було дуже небезпечно», – поділилася жінка.
Другий приліт у садочок був на початку березня.
«Нам дуже пощастило – встигли спустити дітей у підвал. Поранення отримав чоловік та дівчина. Думали, що він помре – але, мабуть, його врятував сам Бог – вже сам бігає. Всього нас було більше 200 людей. Переважно мами з дітьми. Тих, хто намагався виїхати – розстрілювали росіяни. А потім знімали фільм, що це типу наші розстріляли», – зауважила Наталія Мороз.
Жінка постійно допомагала населенню організувати побут у підвалі та намагалася забезпечити їх необхідними речами.
«У нас був графік. Усі вставали, робили по графіку. Чергували, щоб у разі чого вивести дітей. Інколи плакала до крику, бо думала, що не виживимо. Але нам вдалося виїхати десь у другій половині березня. Прооперувала батька – у нього були осколочні поранення в шию. У червні повернулися. Садок відновлюємо. Замінили 118 вікон. Все було розбито. Відновили. Повністю запустилися», – прокоментувала заступниця директора.
Наталія Мороз зазначила, що наразі садочок відвідує менше дітей, ніж до повномасштабного вторгнення.
«Ці тривоги повітряні життя не дають. Але ж ми українці, ми нація, рід наш міцний, і нас не подолати. Дуже страшно, коли діти помирають. Ось це не забувається. А те, що не було води, не було світла – то таке, ми вижили. Люди допомагали – кожного дня привозили продукти. Один чоловік кожного дня привозив нам молочку. Його і стріляли, і забирали, а він все одне привозив. Усі були молодці. А те, що покомандувати було треба – то так вийшло. Нас, українців, не зламає нічого», – наголосила Наталія Мороз.
Ещё новости раздела
