Українська система інклюзивної освіти долає складний шлях розвитку і прагне створити оптимальні умови для всіх учнів. На сьогодні, класи, що практикують інклюзивну освіту, складаються максимум із 30 учнів. На 10 учнів 1 з особливими потребами. Кожному з них надається особистий асистент, який допомагає у навчанні.
Чому так важлива інклюзивна освіта
Інклюзивна освіта спрямована на:
- забезпечення різноманітності навчання;
- дотримання права на навчання всіх;
- підтримку індивідуальних потреб учнів.
Українська система намагається створити засади, щоб кожен учень знайшов власний шлях до знань. Вона бажає, щоб доросла людина не просто займалася розвагами, вивчаючи топ букмекерів України, а щоб була успішною. Щоб розваги на гральних автоматах приносили задоволення, а не були одним із методів заробітку.
Коректно функціонувати дана система може лише за умови вирішення кадрових та фінансових проблем. Також обов’язково варто подолати всі соціальні бар’єри.
Головні принципи інклюзивної освіти:
- Здібності та рівень досягнень учня не впливають на його цінність;
- кожен здатний мислити та відчувати;
- дитина має право на спілкування і може бути почута;
- активне здійснення комунікації;
- діти потребують підтримки та спілкування з однолітками;
- різносторонній розвиток позитивно впливає на всі життєві сфери;
- прогрес відбувається тоді, коли дитина розвиває власні здібності.
В Америці та Європі вади не заважають людям бути повноцінними членами суспільства. Вони займаються мистецтвом, спортом, танцями та ін.
Роль школи в житті дитини
Впровадження інклюзивної освіти – робота колективна. У тих освітніх закладах, де всі працівники дбають про інклюзивність і мають знання про неї, досвід завжди позитивний. Важливо, щоб керівник закладу надавав адміністративному і педагогічному персоналу можливість підвищувати кваліфікацію. Це підвищить якість освіти в закладі і сформує команду, що забезпечить умови для розвитку кожного учня.
Обов’язковий склад команди педагогічно-психологічного супроводу:
- директор і заступник;
- класний керівник;
- вчителі-предметники;
- асистент вчителя;
- соціальний педагог;
- практичний психолог;
- дефектолог;
- реабілітолог;
- батьки дитини.
До складу команди можуть входити також і інші фахівці: наприклад, представники інклюзивно-ресурсного центру. Вони мають право проводити комплексну психолого-педагогічну оцінку рівня розвитку учня для визначення її спеціальних освітніх потреб.
Роль вчителя в житті дитини
Традиційно, вчитель передає учням власні знання. Однак, коли мова йде про взаємодію з особливою дитиною, він перетворюється у наставника, координатора, психолога, спостерігача. Інколи вчитель навчається разом із дитиною.
Учитель в силу власної професії стає учасником інклюзивного процесу. Він зобов’язаний навчати всіх, незалежно від їх особливостей і рівня розвитку. Однак, робітники освіти мають регулярно підвищувати рівень кваліфікації, набувати специфічних компетентностей, навичок і знань. Важливо бути готовим швидко адаптуватися під потреби конкретної дитини та забезпечувати усім учням, присутнім у класі, оптимальні умови для навчання та всебічного розвитку.