В Харкові оголошено про проведення Кубка Сташиса серед студентський клубів-команд BANG-BANG чи, як тепер називають, піпіджей (PPJ). Ми взяли інтервʼю у ініціатора змагання і автора класичної версії гри Анатолія Тарасенка.
«Анатолій, звідки у молодого вченого і адвоката взялась ця суто бізнесова і вкрай несерйозна пропозиція погратися? Який був спонукальний мотив тепер уже телевізійного аналогу відомої Мафії?
“В постсовковому вузі, де під страхом звільнення “за власним бажання” було заборонено займатись чимось бізнесовим в межах чи за межами інституту, я міг практикувати лише тому, що це було за високим дозволом і під таким же дахом самого Сташиса.
Однією із ідей, які ми реалізували з адвокатської діяльності, був конкурс ораторської майстерності. Мої виступи перед камерами і журналістами були оцінені ВВ як достатньо посередні, але риторика, яка використовувалась у виступах, про які доповідали Сташису, наштовхнула на думку про практичне навчання студентів (і викладачів! і наших, читаючих на лекціях власні посібники, доцентів та професорів!) азам публічних виступів. Правда як це добротно зробити так і не обговорили, але вже за кілька тижнів мене раптом запросили бути головою журі конкурсу, який проводила одна із гуманітарних кафедр академії».
“Але ж ми знаємо, що Тарасенко працював на кафедрі кримінального права і хіба міг створювати правила для якоїсь культурології?»
«Регламент та конкурси були підготовлені не мною, але можливість впливати на хід змагань та, цим самим, оживити достатньо млявий захід, було схвально сприйнято ініціаторами виступів на сцені юних бажаючих відчути себе майбутніми Ціцеронами.
Та після одного з інцедентів одного з конкурсів, коли кінцевим переможцем неочікувано став незапланований претендент, конкурс проходив вже без мого головування і навіть участі. Але саме тоді і виникла, а деякими членами журі була словесно сформульована, думка про перспективу командних змагань щодо професійних виступів, а особливо — у питаннях і відповідях учасників».
«Це і вся історія створення піпіджей? Не густо»
«Далі був мій особистий і сімейний досвід фінансового бізнесу, де риторика була обов'язковим етапом підготовки майбутніх директорів підприємницької структури. За кілька років від вдячного учня на таких семінарах (які, між іншим,проводили такі метри, як Алан Піз), я пройшов шлях до одного з керівників тренінгів комунікацій, став, так би мовити, граючим тренером. Там була цілковита атмосфера змагання, колективної творчої роботи, яка і наштовхнула на ідею гри з поєднанням навичок публічних виступів, словесних переконань і професійного розпізнавання маніпуляцій та обману у ділових спічах учасників своєрідного конкурсу з декламування.
Так народилась Бенг-бенг — американізована версія інтелектуальних дуелей конкуруючих бізнесменів.
Вже потім ця проста і навіть примітивна гра у вірю-не вірю обросла різними тонкощами-правилами, інколи звичайними забобонами картярних гравців, а інколи просто божевільними легендами, через які і заборонялись різні варіанти гри керівниками студентських колективів як у Харкові, так і в Києві, Одесі чи Львові. Та азарт був підкріплений фінансовою складовою — і ось уже сучасну версію Правди-Неправди не зупинити! Вона все ще залишається студентською, але все більше стає не лише вечірньо-нічною розвагою молодих чи грошовою слабкістю багатих, але й сильним механізмом тімбилдінгу на різних корпоративних заходах».
«Значить підштовхнули до популяризації гри звичайні ревнощі, що за кордоном можуть, а тут ні?»
«Так от, до сторіччя з дня народження ідейного батька гри ми вирішили провести першість клубів на Кубок Сташиса. Хто буде змагатись ще не відомо, але вже визначились з місцем, де знаходять один одного і бажаючі показати себе у публічних виступах, і азартні гравці на гроші, і дослідники (якщо не слідчі) солодкої брехні і гіркої правди, і спеціалісти по створенню і масштабуванню потужних клубів-команд — усі знаходять один одного на PPJ.ua та 7373stashis.com або в соціальній мережі АТАКА.
А поки фото репортаж з першого не підпільного вечора PPJ на одному з факультетів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
«Кого все ж таки слід назвати авторами чи автором набираючоі популярність корпоративної гри?»
«Так, за винятком ідеї та деяких секретних технологій тактики і стратегії гри, все інше було придумано виключно мною. Від авторства не відмовляюсь. Але живе ця гра та її ситуативне оформлення своїм життям і вона наразі лише здалеку неясно нагадує початкову версію “квадрата” — гри на чотирьох зі звичайними картами замість теперішніх 12 колод клубного зразка.
…Колись хтось наважиться провести Чемпіонат світу з PPJ для встановлення самого артистичного, самого проникливого у пізнанні істини і самого багатого клубу Beng-Beng, а поки готуємо інтернет версію цієї феноменально захоплюючої гри».
“Успіхів в реалізації задуманого. А де можна купити клубні карти PPJ? Хто уповноважений це робити за правилами Клубів?»
«Заходьте на PPJ.ua і там всі відповіді на усі питання знайдете. Давайте не будемо робити з інтервʼю рекламний матеріал для і без того скандально відомої гри».
Ещё новости раздела
